Як відзначали доповідачі..

Утім, як відзначали доповідачі, чимало довірителів, перш ніж подбати про візит до фондів, мають відвідати банківську установу, щоб отримати іпотечний кредит. У цьому плані дедалі більшої актуальності набувають питання, що виникають у зв’язку з практикою застосування законів у нинішніх умовах. З одного боку, два документи — угода про іпотечний кредит й іпотечний договір — цілком охоплюють відносини між банком і довірителем, з іншого, керуючись нормами Закону «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», банк і позичальник можуть дійти згоди щодо захисту своїх інтересів та прийняття на себе ризиків кожної зі сторін.

В числі ризиків — ціновий (коли після оформлення кредиту змінюються відсоткові ставки), інфляційний, а також найпоширеніші — дострокового погашення кредиту і його неповернення. Треба сказати, що позичальник має змогу самостійно обрати прийнятні для себе ризики, а отже, може зупинитися на тих умовах кредитування, які його влаштовують. Крім цього, функціонування механізму іпотеки передбачає відчуження іпотечних активів, надходження платежів, купівлю зобов’язань, продаж сертифікатів і ще багато того, чим зазвичай вирізняється ринок цінних паперів.

            Певна річ, обійняти весь діапазон нюансів, які характеризують сьогоднішній ринок будівництва, було б надзвичайно складно, проте ясно одне — і на цьому, власне, закцентували увагу учасники семінару: з розвитком іпотечного кредитування, зі зміцненням і вдосконаленням відповідної правової бази пов’язується можливість суттєвих якісних зрушень в економіці, а без цього не уявити шлях України до об’єднаної Європи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *